✕
Шум автомобілів, звук будильника, радіо в автобусі. На кожному кроці ми так чи інакше стикаємось зі звуками.
Cидячи в офісі, працюючи за комп’ютером, ми не маємо бажання робити бодай щось. Зникає креативність і заплановані справи летять в смітник через брак часу та бажання.
Звук транспорту за вікном, розмови колег — збивають нас з пантелику і ми губимось, стаємо дратівливими і врешті-решт не виконуємо заплановану частину роботи.
Прийшовши додому, ви заварюєте чашку кави, вмикаєте улюблену мелодію і прокидається бажання творити. Ви із задоволенням виконуєте завдання, шукаєте нові варіанти для розв’язання проблем і все виходить. Але чому так відбувається?
Чому ми так залежимо від того, що чують наші вуха?
Вчені з усього світу намагались дослідити цей феномен. Більшість досліджень показали, що люди стають більш уважними, продуктивними та здатні виконувати складні завдання легко та креативно. Таким чином при виконанні фізичних навантажень музика — стає так званим допінгом, тільки його неможливо виявити шляхом тестування у спортсменів. Вченими доведено, що вона здатна стимулювати людину виконувати фізичні навантаження якісно, швидко та легко. Коли ми слухаємо плейлист, котрий лунає у спортзалі або ж фітнес-центрі, ми відчуваємо приплив енергії та заряд бадьорості. Все це через вдало підібрані мелодії та рівень гучності звучання у цих приміщеннях. Зазвичай це рок, метал, хард-рок.
Дослідження 2005 року, котре було опубліковано в журналі «Psychology of Music» показало, що програмісти працюють якісніше та продуктивніше, коли слухають музику під час роботи.
Але аби музика ставала помічником продуктивності, а не її ворогом, слід пам’ятати наступне:
– рівень гучності звучання композиції має бути не високим
– слід надавати перевагу мелодіям без текстового супроводу
– обирати спокійну музику (ambient, інструментальна музика, джаз)
– брати перерви між звучанням
– час від часу оновлювати плейлист
Проте постійні фонові шуми навколо здатні дратувати людину. Чому так? Людський мозок є надто чуттєвим до того, що відбувається навколо. Коли мова йде про фонові звуки, то це залежить від рівня гучності звучання. Якщо звуки навколо нас будуть надто гучними, до прикладу: постійний шум порохотягу, котрий дорівнює 70-80 децибел, то з часом людина стане дратівливою і не буде фокусуватись на завданні та час від часу відволікатись. Але, якщо гучність помірна — 60- 70 децибелів, тоді ми здатні адаптуватись і не помічати звуків. Схожі зміни відчутті під час фонових звуків природи. Вчені у 2015 році довели, що звук дощу здатен заспокоювати працівників та покращувати їхню роботу.
Водночас,
науковці застерігають нас від прослуховування пісень з текстом під час роботи чи навчання.
Все це через те, що мозок починає реагувати на слова пісні та починає концентруватись на емоціях та подіях з життя. Адже ми можемо помітити, що в наших плейлистах існують композиції, котрі є характерними для певного періоду з життя або ж події. У такому випадку ми станемо розгубленими та почнемо занурюватись у власний світ фантазій та спогадів.
А як щодо подкастів?
Під час прослуховування подкастів варто відмовитись від виконання складних завдань та вивчення чогось. Ліпше ввімкнути, коли гуляємо, їдемо в авто або ж готуємо сніданок. У такому випадку наш мозок буде фокусуватись на словах. Інформація, котру ми почуємо, засвоюється легше і нам не доведеться вмикати повтор подкасту.
Варто відзначити, що для того аби музика дійсно покращувала настрій варто час від часу перемикатись між періодами прослуховувань та брати паузу. Зважаючи на те, який вплив музики, звуків та подкастів на наш мозок, слід пам’ятати також про якісне звучання.
