Мільйони сторінок, досі не вивчених дослідниками. Кримінальні справи, за якими стоять трагічні людські долі, що потрапили під прес каральної машини у часи Радянського Союзу
на Urban Space Radio розповідаємо вісім історій, як пошуки в архівах дозволили відкрити українцям правду про долі своїх близьких - пауза іноді зовсім неочікувану.

Проект реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду

Ведучий: Петро Троць

Українські архіви - якими вони є? У яких із них можна знайти дані про репресованих родичів, коли це стало можливо зробити, яка ситуація була упродовж усього періоду Незалежності? Про це розкажуть історики, які присвятили основний напрям своєї роботи дослідженню архівів.

- Ігор Кулик - голова архіву нацпам'яті

- Едуард Андрющенко - дослідник архівів

- Андрій Когут - директор Галузевого архіву Служби безпеки України

Розповідь онуки репресованого чоловіка, якого після Другої світової війни відправили у табори. Сам чоловік помер у 70-х роках минулого століття, про свою долю нікому не розповідав. У рідному селі на Житомирщині поза очі казали, що він служив у німецькій поліції під час Другої світової війни. Архіви показали зовсім іншу реальність.

- Марина Ткачук - онука репресованого, Роман Ткачук - онук репресованого

Історія Марії Рогачук - повстанки, яку за зв'язок з УПА відправили до сибірських таборів. Досліджувати її долю взялася онука. Через архіви їй відкрилась трагічна історія бабусі.

Історія повстанця, який після Другої світової війни вів підпільну боротьбу на Тернопільщині. Після нападу на комуністичних активістів у селі його арештували і відправили у табори. Уже в часи Незалежності йому довелося 30 років чекати на реабілітацію. Його родич Андрій Кладочний через архіви шукав шляхи, щоб добитися реабілітації. І таки добився свого.

Історія родини із Вінничини, кілька поколінь якої потрапили під більшовицькі репресії. Про їхню долю розповідає Михайло Ратушняк, який взявся дізнаватися про долю діда, який зник під час репресій 1937-го

Історія дівчини, яка через архіви знайшла інформацію про репресованого прадіда, який зник під час терору 30-х років. Після цього досвіду вона почала вивчати інформацію по інших членах родини, продовжує це робити, знайшла її сліди у Росії.

Юлія Чаплінська знала, що її бабуся і дідусь були репресовані та відбували термін у таборах за часів радянської влади. Але достеменно не було відомо, за яких обставин вони отримали це покарання. Через роки після їхньої смерті жінка отримала доступ до справ репресованих родичів.

Більше 80-ти років родичі Георгія Біліка не знали про долю чоловіка, який зник у кінці 30-х років минулого століття. Правду з'ясував його правнук, Олександр Атамась. Він знайшов кримінальну справу репресованого родича, якого розстріляли за надумані злочини.